Повернення обвинувального акта

Повернення обвинувального акта

Після повернення прокурору судом у підготовчому судовому засіданні обвинувального акта, що не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта, а не продовженням строків досудового розслідування та фактичним його відновленням, що не передбачено КПК. Докази, зібрані під час відновлення досудового розслідування в такому випадку, є недопустимими

Обставини справи: місцевий суд вироком від 15.01.2015 (справа 686/13581/14-к) засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК.

Апеляційний суд ухвалою від 21.07.2015 скасував цей вирок і призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Скасовуючи це рішення, апеляційний суд звернув увагу місцевого суду на те, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, оскільки в ньому відсутнє формулювання обвинувачення, яке є обов’язковим.

Під час нового розгляду місцевий суд ухвалою від 12.08.2015 повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 прокурору.

Постановою прокурора від 28.10.2015 строк досудового розслідування продовжено до 3 місяців, тобто до 02.12.2015.

03.12.2015 до суду надійшов новий обвинувальний акт щодо ОСОБА_1.

Місцевий суд ухвалою від 12.01.2016 повернув обвинувальний акт прокурору, вказавши на те, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК, оскільки викладені в ньому фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, а також сформульоване обвинувачення є не конкретним.

26.02.2016 прокурор продовжив строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 4 місяців.

30.03.2016 до суду надійшов новий обвинувальний акт щодо ОСОБА_1.

Місцевий суд ухвалою від 22.04.2016 у черговий раз повернув обвинувальний акт прокурору, оскільки, всупереч ч. 4 ст. 291 КПК до нього не додано цивільних позовів, розписки чи інші документи, які підтверджували отримання цивільних позовів стороною захисту, а також не надані суду відомості про місце знаходження цивільного відповідача - страхової компанії.

19.05.2016 прокурор повторно подав до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_1, який був призначений судом до судового розгляду (справа 686/10785/16-к).

За результатом судового розгляду місцевий суд 22.10.2021 постановив вирок, за яким визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.

Не погоджуючись з вироком місцевого суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій серед іншого вказував, що проведення додаткового розслідування після повернення обвинувального акта прокурору чинним КПК не передбачено, а тому зібрані у справі нові докази та інші фактичні дані, отримані під час такого розслідування, є недопустимими.

Апеляційний суд ухвалою від 04.04.2022 залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без зміни. Ухвалюючи це рішення, апеляційний суд, стверджуючи щодо неспроможності таких тверджень сторони захисту, обмежився формальним дублюванням висновку суду першої інстанції в цій частині, а саме зазначив, що повернення обвинувального акта прокурору фактично поновлює стадію досудового розслідування і жодних заборон для проведення на цій стадії слідчих дій закон не містить, а тому слідчі дії, на які посилається захисник, проведені на стадії досудового розслідування, при цьому в межах строків досудового розслідування, які продовжувалися прокурором. З огляду на викладене апеляційний суд вважав, що оспорювані докази отримані в порядку, встановленому КПК, а тому є допустимими.

Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, що повернення обвинувального акта прокурору фактично поновлює стадію досудового розслідування і жодних заборон для проведення на цій стадії слідчих дій закон не містить.

З матеріалів справи вбачається, що після повернення обвинувального акта прокурору за ухвалами місцевого суду від 12.08.2015 і 12.01.2016 сторона обвинувачення постановами від 28.10.2015 та 26.02.2016 продовжувала строк досудового розслідування і проводила досудове розслідування, під час якого збирала докази. Зокрема, після повернення обвинувальних актів орган досудового розслідування провів слідчі дії, за результатами яких склав протоколи огляду місця події від 09.11.2015, слідчих експериментів з ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 від 09.11.2015 та 10.11.2015 відповідно, а також призначив експертизи і отримав висновки автотехнічних експертиз від 19.11.2015 та від 21.03.2016. Вказані докази були покладені місцевим судом на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

У цій справі після повернення обвинувального акта, прокурор постановами від 28.10.2015 та 26.02.2016 продовжив строк досудового розслідування, тим самим фактично відновив досудове розслідування у кримінальному провадженні, в ході якого органом досудового розслідування було зібрано низку доказів.

Разом з тим, відновлення уже завершеного досудового розслідування КПК не передбачено. Чинний КПК відмовився від інституту додаткового розслідування, який існував за КПК 1960 р. Відсутність можливості проведення додаткового розслідування після звернення до суду з обвинувальним актом очевидна з тексту Кодексу. Крім того, в Пояснювальній записці до проекту Кодексу зазначалося, що «одним з основних напрямів реформування ... стала ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування», «підвищенню гарантій прав підозрюваних та обвинувачених сприятиме також . скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування».

У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта.

Така позиція колегії суддів узгоджується з висновками ВС висловленими в постановах від 04.10.2018 у справі № 752/4900/15-к (провадження № 51-3742км18) та від 18.10.2022 у справі № 753/6486/21 (провадження № 51-5845км21).

Детальніше з текстом постанови ВС від 26.10.2022 у справі № 686/10785/16-к (провадження № 51-1321км22) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/107023962