Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358 КК)

Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358 КК)

Табелі обліку робочого часу про перебування працівників на роботі є офіційним документом, предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, якщо вони відповідають вимогам, визначеним нормативними актами. Крім того, інформація, зафіксована в табелях обліку робочого часу, здатна спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни чи припинення прав та/або обов’язків з огляду на те, що на підставі таких табелів, затверджених уповноваженою особою, здійснюються нарахування і виплата заробітної плати працівникам

Обставини справи: ОСОБА_1, будучи начальником інженерно-технічного відділу дитячо-юнацької спортивної школи плавання (далі - школа плавання), у період часу із січня 2010 р. по вересень 2017 р., з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, внісши недостовірні відомості до табелів обліку робочого часу та подавши їх на підпис уповноваженій на їх складання особі, котра затвердила відповідні документи, після надходження їх до бухгалтерії, у період з січня 2010 р. по липень 2011 р. авансовими та місячними платежами шляхом отримання у бухгалтерії, а у період із липня 2011 р. по вересень 2017 р. шляхом надходження на карткові рахунки, відкриті на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами у загальному розмірі 250 219, 37 грн, що є великим розміром, які під приводом заробітної плати виплачені вказаним особам, чим завдав майнову шкоду міській раді на вказану суму.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав ОСОБА_1 невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 358 КК (в редакції Законів України від 11.06.2009, 07.04.2011, 06.10.2016), ч. 4 ст. 358 КК та виправдав його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв’язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 190 КК та виправдано його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв’язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Обґрунтовуючи таке рішення, місцевий суд, зокрема, виходив з того, що ОСОБА_1 не є уповноваженою особою на складання табелів обліку робочого часу, а тому він не є суб’єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК. Окрім того, на думку місцевого суду, самі табелі обліку робочого часу не є офіційним документом, оскільки у них відсутні всі реквізити, а також не дотримано відповідної форми, встановленої наказом Державного комітету статистики України № 489 від 05.12.2008 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», а підставою нарахування заробітної праці працівнику є табель робочого часу, затверджених керівником закладу. Окрім того, на думку місцевого суду, інформація, зафіксована у табелях обліку робочого часу, не була здатна спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов’язків.

Апеляційний суд залишив цей вирок суду без зміни.

Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вважає, що апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 здійснено без належної перевірки наведених у апеляційній скарзі доводів та надання обґрунтованих відповідей на них.

Будучи допитаним у суді першої інстанції, ОСОБА_1 пояснив, що на прохання керівництва закладу чи бухгалтерії, більш точно кого саме не пам’ятає, він складав чорнові варіанти табелів робочого часу працівників, які працювали на посаді операторів хлораторних установок. Підраховував години та дні відпрацювання працівниками робочого часу для полегшення роботи особі, яка відповідала за складання табелів.

Допитаний у суді першої інстанції свідок ОСОБА_4, який працював на посаді директора комунального закладу, пояснив, що начальники відділів школи плавання складали табелі робочого часу та передавали в бухгалтерію для перевірки, після чого він їх затверджував. Без його підпису бухгалтерія не мала права видати заробітну плату працівникам, премії працівникам школи плавання видавалися на підставі його наказу, або особи, яка виконувала обов’язки директора.

Свідок ОСОБА_5 у суді підтвердив, що працює на посаді заступника директора школи плавання з жовтня 2016 р. Під час затвердження штатного розпису 01.09.2017 було встановлено, що протягом 10 років рахується в штаті оператор хлораторних установок ОСОБА_3, однак на робочому місці його не бачив, тому і звернувся з заявою в органи поліції. Допитані свідки пояснили, що бачили на зборах трудового колективу ОСОБА_3 7-8 років тому, чи працював він вночі чи в вихідні дні вони не знають, ОСОБА_2 свідки не знають взагалі.

При цьому, сам свідок ОСОБА_2 у суді підтвердив, що в 2000 р. влаштувався на роботу в школу плавання. Зазначив, що у басейні на робочому місці не перебував, займався власною підприємницькою діяльністю. Коли вирішив звільнитися, відбулася зустріч з ОСОБА_20, під час якої покійний директор попросив не звільнятися й фактично запропонував формально рахуватися працівником басейну. При цьому, директор ОСОБА_20 повідомив, що з будь-яких питань буде контактувати з ОСОБА_1. Після вказаної розмови документи не забирав, проте у басейні більше жодної роботи не виконував, заробітну плату також не отримував. Куди передав обидві банківські картки по виплаті заробітної плати та на чиє прохання їх виготовляв достеменно не пам’ятає.

Разом із цим, як убачається з матеріалів кримінального провадження, табелі обліку робочого часу про перебування працівників на роботі відповідають ознакам офіційного документа, вони були особисто складені, заповнені та підписані ОСОБА_1. В подальшому їх було затверджено директором спортивної школи, про що свідчать підписи вказаних осіб. До того ж, сам ОСОБА_1 у суді пояснював, що він безпосередньо підраховував години та дні відпрацювання працівниками робочого часу і складав на прохання керівництва вказані документи.

Також, не є обґрунтованим висновок суду про те, що зафіксована в табелях робочого часу інформація не здатна була спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення прав та/або обов’язків, з огляду на те, що табелі обліку робочого часу, після їх затвердження уповноваженою особою, подавалися до бухгалтерії закладу і за ними проводилися нарахування та виплата заробітної плати робітникам.

Детальніше з текстом постанови ВС від 20.10.2022 у справі № 161/17634/19 (провадження № 51-5779км21) можна ознайомитися за посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/106915584.