Підслідність НАБУ

Підслідність НАБУ

Для визначення підслідності кримінальних правопорушень детективам НАБУ, а саме якщо правопорушення вчинено службовою особою суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 % (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК), слід керуватися тим, що ключовим у цьому є не наявність статутного капіталу як такого, а частка державної власності в майні відповідного суб’єкта господарювання, яка повинна перевищувати 50 % його статутного капіталу (чи майна). Якщо суб’єкт господарювання заснований повністю на державній власності, то ця частка не визначається, а відповідна юридична особа належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК, вчинений директором Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, заснованого на державній формі власності, підслідний детективам НАБУ

Обставини справи: ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він як директор Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України (далі — Інститут) попрохав надати неправомірну вигоду у розмірі 500 000 дол. США та отримав від представника ТОВ таку вигоду у розмірі 300 000 дол. США за уникнення ризиків розірвання з ініціативи Інституту Договору про спільну діяльність, укладеного між Інститутом та ТОВ, та неперешкоджання виконанню умов вказаного договору.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: ВАКС визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 368 КК.

АП ВАКС залишила без зміни цей вирок.

У касаційних скаргах захисників та засудженого відзначається, що Інститут не належить до суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 %, оскільки державне майно Інституту передано не у власність, а в оперативне управління і частина державного майна в статутному капіталі цього закладу складає 0 %, а сам Інститут не є суб’єктом господарювання зі сформованим статутним капіталом, а тому всі слідчі дії, вчинені детективами НАБУ під час досудового розслідування, є протиправними.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегією суддів ККС встановлено, що предметну підслідність у цьому кримінальному провадженні було визначено правильно.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачені, окрім іншого, ст. 368 КК, розмір предмета кримінального правопорушення, у 500 і більше разів перевищує розмір ПМ для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 %.

Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що для ключовим є не наявність статутного капіталу як такого, а частка державної власності у майні відповідного суб’єкта господарювання, яка повинна перевищувати 50 % його статутного капіталу (чи майна), якщо ж суб’єкт господарювання заснований повністю на державній власності, ця частка, зрозуміло, і не розраховується, а відповідна юридична особа належить до суб’єктів господарювання державного сектора економіки.

Так, у своїх висновках апеляційний суд зазначив, що Інститут є суб’єктом господарювання повністю заснованим на державній формі власності, що ґрунтується на положеннях закону (статті 2, 3, 52, 55, 56 ГК) та Статуту Інституту (пункти 1, 5, 11, 20, 29), тому його службова особа підпадає під ознаки суб’єкта, зазначеного у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК.

Водночас, суд апеляційної інстанції спростовує твердження сторони захисту про те, що частина державного майна в статутному капіталі цього закладу складає 0 %, оскільки заснованість Інституту на державній формі власності фактично означає володіння державою усім його початковим (і поточним) капіталом, як юридичної особи. Неоперування терміном «статутний капітал» та відсутність його поділу на частки відносно Інституту (зокрема, у Статуті) є логічним, оскільки його єдиним «засновником» є держава (опосередковано через Національну академію наук України та Кабінет Міністрів України) і така організаційна-правова форма не передбачає залучення інших засновників.

Колегія суддів ККС погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки зі встановлених судом обставин убачається, що Інститут є суб’єктом господарювання, має у розпорядженні державне майно. При цьому жоден із учасників кримінального провадження не заперечує того факту, що ОСОБА_1 є посадовою особою, в компетенції якого була можливість розірвати договір, який, як убачається з встановлених судом обставин, мав вплив на нерозірвання цього договору про спільну діяльність з ТОВ та вимагав від ОСОБА_2 суму у розмірі 500 000 дол. США, що також підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами. Ця сума у 500 і більше разів перевищує розмір ПМ для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а тому визначення підслідності відбулося у межах кримінального процесуального закону.

Детальніше з текстом постанови ВС від 04.10.2022 у справі № 752/7440/18 (провадження № 51-1815км22) можна ознайомитися за посиланням — https://reyestr.court.gov.ua/Review/106661447.