Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій

Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій

Розгляд клопотань щодо надання дозволу на проведення НСРД головою апеляційного суду, який згідно з КПК є єдиним уповноваженим суддею, що виконує функції слідчого судді в апеляційному суді, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, якщо інші судді апеляційного суду, уповноважені виконувати функції слідчого судді, можуть у разі необхідності бути визначені саме його розпорядчим рішенням.

Випадковий характер визначення слідчого судді автоматизованою системою документообігу суду в апеляційному суді (порівняно із судами першої інстанції) для розгляду клопотань у випадку, передбаченому ст. 247 КПК, має особливості, які зумовлені встановленим законом порядком визначення кола суддів, уповноважених розглядати такі клопотання (голова суду чи інший суддя за його визначенням, тобто на його розсуд).

Відсутність предмета фіксування (зокрема, обговорення позицій протилежних сторін), а також відсутність секретаря судового засідання під час розгляду клопотань про надання дозволу на проведення НСРД не є істотним порушенням вимог КПК

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: ВАКС визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 368 КК.

АП ВАКС залишила без зміни цей вирок.

У касаційній скарзі сторона захисту посилається на незаконний склад суду, оскільки, на їх думку, не відбувся автоматизований розподіл вказаних клопотань між слідчими суддями апеляційного суду, а також зазначає про відсутність журналу судового засідання під час розгляду таких клопотань.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС не вбачає порушень норм КПК при формуванні складу апеляційного суду під час постановлення судових рішень щодо задоволення клопотань слідчого та прокурора про проведення НСРД, а також не вбачає порушень закону за відсутності журналу судових засідань під час розгляду таких клопотань.

Відповідно до листа апеляційного суду у ньому використовувалася автоматизована система електронного документообігу «Апеляція», яка не дозволяла провести автоматизований розподіл клопотань, які надходили в порядку гл. 21 КПК, із забезпеченням вимог режиму секретності їх розгляду. Відповідно до наказу щодо розгляду клопотань про надання дозволів на проведення НСРД та оперативно- розшукових заходів, які тимчасово обмежують права людини, розгляд клопотань про надання дозволу на тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини здійснювався слідчими суддями апеляційного суду, визначеними наказом голови суду. У такий спосіб в апеляційному суді визначався слідчий суддя для розгляду всіх клопотань у порядку, передбаченому гл. 21 КПК, які надходили до цього суду.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалами слідчого судді апеляційного суду надавалися дозволи на проведення різних видів НСРД стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Такі клопотання детектива НАБУ щодо надання дозволу на проведення НСРД стосовно вказаних осіб були розглянуті одним слідчим суддею, а саме головою апеляційного суду. Оскільки голова апеляційного суду є єдиним уповноваженим КПК суддею, що виконує функції слідчого судді в конкретному апеляційному суді, а інші судді, уповноважені виконувати функції слідчого судді, можуть у разі необхідності визначатися саме його розпорядчим рішенням, випадковий характер визначення слідчого судді автоматизованою системою документообігу суду в апеляційному суді (у порівнянні з судами першої інстанції) для розгляду клопотань у випадку, передбаченому ст. 247 КПК, має значні особливості, які зумовлені встановленим законом порядком визначення кола суддів, уповноважених розглядати такі клопотання (голова суду чи інший суддя за його визначенням, тобто на його розсуд). Тож у цьому конкретному випадку колегія суддів ККС не вбачає порушення порядку визначення слідчого судді через розгляд відповідних клопотань саме головою апеляційного суду, який уповноважений на це КПК.

При цьому, суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи такі доводи, правильно зазначив, що стороною захисту не було наведено існування обставин, які поставили би під сумнів об’єктивність та неупередженість слідчого судді під час розгляду клопотань про надання дозволу на проведення НСРД, у тому числі, щодо можливого впливу, тиску на слідчого суддю з боку інших посадових осіб, його особистої зацікавленості у прийнятті конкретного рішення у справі, зв’язків його з детективом, прокурором або особами щодо яких здійснювалися НСРД, тощо. Таких даних не містять і касаційні скарги.

Неспроможними також є доводи зазначені у касаційних скаргах сторони захисту про відсутність журналу судових засідань. Колегія суддів ККС погоджується з висновком апеляційного суду про те, що відсутність предмета фіксування (зокрема, обговорення позицій протилежних сторін), а також відсутність секретаря судового засідання під час розгляду клопотань про надання дозволу на проведення НСРД, не містить порушень КПК, які б ставили під сумнів чи призвели до недопустимості доказів, зібраних на виконання відповідних ухвал слідчого судді.

Детальніше з текстом постанови ВС від 04.10.2022 у справі № 752/7440/18 (провадження № 51-1815км22) можна ознайомитися за посиланням — https://reyestr.court.gov.ua/Review/106661447.