Умисне вбивство за наявності кваліфікуючих ознак (ч. 2 ст. 115 КК)

Умисне вбивство за наявності кваліфікуючих ознак (ч. 2 ст. 115 КК)

Корисливий мотив як кваліфікуюча ознака умисного вбивства (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК) має місце в разі обіцянки замовника передати грошову винагороду безпосереднім виконавцям цього злочину. На наявність корисливого мотиву не впливає, чи мав замовник кошти, які обіцяв надати виконавцям умисного вбивства, а також те, чи мали такі виконавці інші джерела заробітку.

Якщо умисне вбивство на замовлення вчиняється з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру, то такі дії виконавця кваліфікуються за пунктами 6 та 11 ч. 2 ст. 115 КК.

Підтвердженням того, що обвинувачений утворив організовану групу у складі ще трьох осіб для заняття злочинною діяльністю, зокрема умисного вбивства потерпілого, є сукупність належних та допустимих доказів, які свідчать про доведення організатором до всіх учасників цієї групи детального плану вчинення злочинів, способу, засобів і знарядь, розподіл ролей кожного з учасників для досягнення спільної злочинної мети: наявність взаємозв’язків між учасниками групи під час і після умисного вбивства; перебування всіх учасників групи в одному місці згідно з трафіками телефонних з’єднань мобільних телефонів, що їм належать; заготовлення заздалегідь знарядь вчинення злочину (вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, дерев’яних бит, мотузки, кайданок, балона аерозольного та балаклави як засобів маскування); придбання і передача вогнепальної зброї та бойових припасів до неї організатором іншим учасникам групи, що в часі передувало моменту прибуття таких учасників на місце події і безпосередньо моменту нападу на потерпілого

Обставини справи: ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він придбав дві дерев’яні бити та вогнепальну зброю, організував та очолив стійке злочинне об’єднання, до якого за грошову винагороду у розмірі 2 000 дол. США залучив ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, які погодилися на його пропозицію з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9, з яким в ОСОБА_1 були неприязні відносини. ОСОБА_1 передав ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 бойовий автомат, який був споряджений не менше, ніж 29 бойовими проміжними патронами, а також одноствольну короткоствольну гладкоствольну багатозарядну зброю, яка виготовлена шляхом переробки саморобним способом стартового пістолету шляхом видалення захисного елемента з каналу ствола та блокування газовідвідного отвору за допомогою стороннього предмету, який був споряджений 9 пістолетними патронами, які не є боєприпасами. В подальшому, коли ОСОБА_9 зайшов на територію господарства за місцем свого проживання, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснили озброєний напад на потерпілого, під час якого ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_9 не менше одного удару дерев’яною битою в ділянку голови, а ОСОБА_4 не менше одного удару дерев’яною битою по голові та не менше одного удару по інших ділянках тіла потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Під час вказаного нападу ОСОБА_2 здійснив не менше п’яти пострілів з бойової автоматичної вогнепальної зброї в напрямку тіла потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_9 помер на місці події.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватими та засудив ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27 — ч. 3 ст. 28 — пунктами 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27 — ч. 3 ст. 28 — ч. 1 ст. 263 КК; ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 28 — пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28 — ч. 1 ст. 263 КК.

Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

У касаційній скарзі захисник, серед іншого, стверджує про неправильність кваліфікації дій засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за сукупністю пунктів 6 та 11 ч. 2 ст. 115 КК (умисне вбивство з корисливих мотивів на замовлення). Вважає, що, інкримінуючи цим засудженим вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів, суди не встановили, чи були наявні в ОСОБА_1 кошти, щоб заплатити за вбивство потерпілого, а про відсутність у них корисливого мотиву, на думку захисника, свідчить наявність в засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 інших джерел заробітку.

Окрім того, у касаційній скарзі йдеться про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на те, що засуджені були стійкою організованою злочинною групою, мали постійні міцні внутрішні зв’язки, їх дії були системними, мали у своєму володінні певні фінансові та інші матеріальні засоби.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС встановила, що суди попередніх інстанцій правильно застосували закон України про кримінальну відповідальність та вірно кваліфікували дії обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 за сукупністю пунктів 6, 11 та 12 ст. 115 КК (ч. 3 ст. 28 — пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК).

Обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій стосовно наявності у діях ОСОБА_1 такої кваліфікуючої ознаки умисного вбивства, як вчинення його на замовлення, а в діях засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, окрім неї, ще й такої ознаки, як вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів, підтверджується проведеними за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слідчими експериментами, в ході яких кожен із них вказував про домовленість щодо передачі ОСОБА_1 орієнтовно 2 000 дол. США.

З урахуванням встановлених обставин у цій справі у випадках, коли умисне вбивство на замовлення вчиняється з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру (тобто з корисливих мотивів), дії виконавця кваліфікуються за пунктами 6 і 11 ч. 2 ст. 115 КК. Адже окрім факту замовлення вбивства існує й інше спонукання дій засуджених - корисливий мотив, що у цьому провадженні полягав у обіцянці передання їм грошової винагороди.

Твердження сторони захисту про те, що суди не встановили чи були наявні у ОСОБА_1 кошти, щоб заплатити за вбивство потерпілого, кримінально-правового значення не мають, як і аргументи, за якими в засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були інші джерела заробітку, а тому у них не було корисливого мотиву.

Колегія суддів ККС погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у цьому кримінальному провадженні є достатньо належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 було утворено організовану групу у складі ОСОБА_1 як організатора, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як виконавців для заняття злочинною діяльністю. В тому числі ним було доведено до всіх учасників цієї групи детальний план вчинення злочинів, спосіб, засоби і знаряддя, та для досягнення спільної злочинної мети розподілено ролі кожного із учасників.

Згідно з матеріалами кримінального провадження у подальшому після зустрічі між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 06.02.2019 було 7 телефонних з’єднань, а між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було 1 телефонне з’єднання, що свідчить про наявність між ними подальших взаємозв’язків.

Із посиланням на довідку Управління оперативно-технічних заходів ГУ НП у вироку місцевий суд встановив, що факт вихідного з’єднання 06.02.2019 о 23 год. 13 хв. 19 сек., тривалістю 10 сек. із мобільного телефону, належного ОСОБА_1, на мобільний телефон, належний ОСОБА_4, та факт вхідного з’єднання мобільного телефону, належного ОСОБА_4, із мобільним телефоном, належним ОСОБА_1 у цей же час, доводить, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у вказаний час перебували в одному місці. Так, встановлено, що LAC і CID абонентського номеру, IMEI, який належить ОСОБА_1, та LAC і CID абонентського номеру, IMEI, який належить ОСОБА_4, в один і той самий час - 06.02.2019 о 23:13:19 є одними і тими ж самими, що вказує на їх спільне перебування у цей час в одній локальній зоні та в одному секторі базової станції. Факти перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на одній території в момент телефонного з’єднання також відображені місцевим судом у судовому рішенні.

Перебування всіх засуджених в одному місці згідно з трафіками телефонних з’єднань мобільних телефонів, належних ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_1 організував і забезпечив доставку інших засуджених у конкретне місце приховано від інших осіб у нічну пору доби. При цьому місцевий суд слушно зауважив, що на такі обставини покликалися ОСОБА_3 і ОСОБА_4 під час проведення за їх участю слідчих експериментів.

Щодо предметів, які були із засудженими під час вчинення вбивства, та зброї, переданої ОСОБА_1 іншим засудженим, то Суд звертає увагу, що встановлені під час слідчих експериментів відомості, надані ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в поєднанні із фактичними даними про речові докази, які виявлені та вилучені з місця події, з лісової місцевості, на яку вказали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та виявлені і вилучені при затриманні ОСОБА_4 свідчать про те, що до моменту вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 ОСОБА_1 передав засудженим бойовий нарізний автомат, споряджений не менше як 29 бойовими проміжними патронами, з кулями зі сталевими сердечниками, а також одноствольну короткоствольну гладкоствольну багатозарядну вогнепальну зброю, придатну для проведення пострілів - перероблений саморобним способом стартовий пістолет та 9 пістолетних патронів, а також дві дерев’яні бити, одна з яких виявлена на місці події (два фрагменти дерев’яної бити). Крім цього, ОСОБА_1 до моменту вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 надав ОСОБА_4 кайданки, що підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту, а ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мали при собі газовий балон, виявлений на місцевості, на яку вказували ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час проведення слідчих експериментів, а також мотузку білого кольору, довжиною 186 см, яка з обох боків містить петлі, що вказує на те, що вона була заздалегідь пристосована для удушення людини, обмеження її рухів, яка була виявлена та вилучена при затриманні ОСОБА_4, які є речовими доказами та досліджувалися судом першої інстанції в судовому засіданні.

Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 07.02.2019 під час вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 використовували засоби маскування - балаклави, які вони в подальшому викинули, про що зазначив ОСОБА_3 у ході проведення за його участю слідчого експерименту.

Отже, під час підготовки до вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в складі організованої групи під керуванням ОСОБА_1 (організатора) заздалегідь заготовили знаряддя вчинення злочину (автомат та 29 бойових проміжних патронів до нього, вогнепальну зброю - пістолет та 9 патронів, 2 дерев’яні бити, спеціально пристосовану мотузку, довжиною 186 см, кайданки, балон аерозольний та балаклави як засоби маскування).

Підтверджені у цьому кримінальному провадженні факти придбання та передачі автомата і бойових припасів ОСОБА_1 іншим засудженим в часі передували моменту прибуття виконавців ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на місце події та безпосередньо моменту нападу на ОСОБА_9, обумовлюють висновок про те, що всі засуджені достеменно знали про те, що у них наявна зброя, що може бути застосована до потерпілого.

Матеріали касаційної перевірки оскаржуваних судових рішень вказують на правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що в готуванні та вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9 і незаконного поводження зі зброєю та бойовими припасами брали участь 4 особи: засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які попередньо 06.02.2019 зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цих злочинів, та були об’єднані єдиним планом, розробленим ОСОБА_1, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам цієї групи. Розподіл функцій учасників організованої групи полягає в тому, що ОСОБА_1 в даному випадку діяв як організатор, а інші учасники цієї організованої групи — ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діяли як виконавці.

Детальніше з текстом постанови ВС від 20.10.2022 у справі № 565/1354/19 (провадження № 51-443км20) можна ознайомитися за посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/106988921.