Речові докази, виявлені на сидінні в салоні відкритого автомобіля, не можуть бути визнані недопустимими, якщо під час їх виявлення жодних дій для відкриття закритих відділень, схованок (тих дій, які можуть бути оцінені як обшукові) правоохоронці не вчиняли, а сам власник транспортного засобу, огляд якого було проведено, перед початком слідчої дії добровільно надав дозвіл на огляд свого автомобіля
КПК не передбачає обов’язкової участі понятих під час огляду місця події. Участь родичів підозрюваного у вказаній слідчій дії не тягне за собою визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події, якщо жоден з учасників судового розгляду не заперечував достовірності інформації, зафіксованої в протоколі
Прокурор, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, є працівником правоохоронного органу з огляду на положення законів України «Про прокуратуру», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та КПК. Водночас основний критерій зарахування певного органу до категорії правоохоронних - його функціональне призначення, а саме визначений напрям діяльності щодо охорони прав людини
Строк внесення відомостей до ЄРДР, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК, не є процесуальним строком у розумінні ч. 1 ст. 113 цього Кодексу, а тому не підлягає поновленню і не спричиняє недійсності всіх доказів, зібраних під час досудового розслідування після внесення відомостей до ЄРДР
Повідомити прокурора про початок досудового розслідування може будь-який слідчий, який входить у групу слідчих у відповідному кримінальному провадженні. КПК не покладає такого обов’язку виключно на керівника органу досудового розслідування. Крім того, КПК не зобов’язує кожного слідчого, який входить у групу слідчих у цьому кримінальному провадженні, повідомляти прокурора про початок проведення саме ним досудового розслідування. Таке повідомлення може здійснювати один зі слідчих відповідної групи слідчих
Затримання уповноваженою службовою особою Тлумачення ч. 5 ст. 208 КПК, відповідно до якої в протоколі про затримання особи має бути зазначено точний час (годину і хвилини затримання), вказує на те, що фактичне затримання особи і складання протоколу можуть не збігатися в часі з урахуванням певних умов (наприклад, віддаленість місця затримання особи від адміністративної будівлі уповноваженого органу, введення правового режиму воєнного стану тощо). Запізніле складання протоколу про затримання особи є виправданим у тій ситуації, коли об’єктивні причини спонукали уповноважену особу діяти саме таким чином. Після затримання особи, щодо якої є обґрунтовані підстави вважати, що вона вчинила особливо тяжкий злочин (ст. 12 КК), відповідна службова особа зобов’язана забезпечити участь захисника в такому кримінальному провадженні. Водночас КПК дає можливість особі мати захисника як за рахунок держави, так і за власним вибором
Залишення судом без розгляду вимоги представника потерпілого про стягнення витрат на правову допомогу, понесених за час судового провадження, не є істотним порушенням вимог КПК, оскільки не впливає на вирішення питання щодо кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості, призначення покарання та не може бути єдиною підставою для скасування чи зміни ухвалених судових рішень.
Повноваження Верховного Суду щодо передачі кримінального провадження з одного суду до іншого поширюються лише на вирішення такого питання в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також у разі направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого. Передача кримінального провадження до ВАКС, передбачена ст. 34 КПК, вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого і не потребує вирішення Верховним Судом